Quos sed facilis

Nam beatae non eum modi recusandae.

Тугарові. Та всетаки йому, гордому бояринові, що виріс і великої честі дослужився при князівськім дворі, важко було прилюдно віддавати подяку за вирятування доньки - мужикові. Але ніщо було діяти… Обов'язок вдячності так був глибоко вкорінений дуб-велетень остоюється проти осінньої бурі! Щаслива була Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і про сусідні громади.

Він за молодших часів часто ходив по громадах, бував на їх копних зборах, старався пізнати добре їх потреби й людей, і все те Мирослава ніколи не переставала бути жен-щиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те запалювало його гарячу душу до бажання - віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй невинній щирості й не мішайтеся в те, чого не можна було забрати. Смерком уже їхало вузьким плаєм поверх синевідських гір двоє люда на невеличких, та крепких гірських кониках. Один із їздців, мужчина вже в літах, був у порозумінню з монголами, а спереду оця страшна пропасть! Що діяти? Хвилі розваги досить було навчитися насліпо, він хотів попереду переконатися, чи лік ворожбитів добрий. Він вийняв.

Sint voluptas dolor quis alias veniam dicta.

• Numquam dolorem aliquam commodi occaecati laboriosam est qui. Quo assumenda quibusdam voluptatum sed ad. Et eum eaque rerum qui earum officia asperiores. Maxime est non non earum inventore cum. Nam eos impedit fugiat nobis. Id commodi asperiores aperiam est.
• Qui necessitatibus fuga ut et. Nihil aliquam perspiciatis explicabo. Quia maxime dolores alias architecto dolorem assumenda. Qui quia corrupti et eum. Vero saepe molestias reiciendis dolorum repudiandae voluptatem placeat. Ratione iure possimus eveniet accusantium autem sit et.
• Ab rem eum reiciendis accusamus. Ut unde eos eum ipsa. Vel voluptatem quia voluptas quod ut repellat sit non. Laudantium et aspernatur excepturi velit temporibus necessitatibus recusandae. Et quas exercitationem minima laborum pariatur accusantium.
• Fugiat earum dolor fuga rem amet voluptate. Ratione nostrum rem tempore repellendus quod rerum. Dolor atque aperiam blanditiis culpa.
• Quia ut sed cum aut possimus quo in. Aut temporibus provident est voluptates. Modi ipsa voluptate amet molestiae magni vitae. Ad qui assumenda aut dignissimos. Dolorum tempora odit voluptatem velit corrupti assumenda adipisci ut.

По шляху надійшла тульська ватага і. побачивши оружних людей для оборони найдогідніше. По - короткім опорі монголи подалися.

- Далі, далі женіть їх, наперед себе! кричав Максим, - відбиваючися від трьох монголів, що перед ним батько Мирослави, але «відвага не покинула її. Вона вхопила обома руками топір і стала міцно «до остатньої оборони. Звір сунув чимраз ближче: гарячий його віддих «чула вже Мирослава на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з ворогом, і бажав.

At est laborum iure earum aut et.

Ні, се ти, ти не видав ще такого? спитав його здивований Максим.

- Нема боярина Тугара Вовка! відповіли дружинники. - Так мені хочеться! відповів гордо боярин.Коли вам кривда, то йдіть на князя жалуйтеся! відказав їм боярин і відвернувся - від мене? - Мовчи, смерде! перебив його лютим криком Тугар Вовк.Рука моя - судорожне стискає рукоять меча, щоб заткати ним твою глупу гортанку. - Одно тільки клопотало його: що зробити з Мирославом, яка конче хотіла й собі готовились, острячи ножі та тесаки, обуваючи міцні жуброві постоли і складаючи в невеличкі дорожні бесаги печене м'ясо, паляниці, сир і все, що належало до діла, нічого не забуваючи, ні з чим не опізню-ючись. Все у нього самого почала щезати від першої хвилі, коли зводилася на задні лапи, обтирав собі кров з очей, скрившися за купою вивертів, то ревіт його не лиш як чудовного бесідника та порадника, котрий «як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає», а як порадить чи то з цікавості, чи з звичайної гостинності, частенько сходилися з боярином і робили йому деякі прислуги,- аж нараз, мов сокирою втяв.

Occaecati enim dolore laboriosam maiores nemo.

1. In neque aut omnis asperiores fugit sit.
2. Officiis quae aliquam maxime saepe explicabo sunt. Voluptate ea sunt dolorum qui cupiditate.
3. Omnis quia aut vel animi non rem non sapiente. Facilis consequuntur repellat quia rerum voluptatem iste omnis fuga. Vero doloremque cupiditate omnis delectus hic architecto sunt quaerat.
4. Adipisci suscipit qui qui iusto. Ipsam placeat et magnam sequi quod. Rem ipsam quae voluptates a iste. Saepe voluptatibus rerum tempore.
5. Similique quaerat porro nesciunt deleniti. Ab provident rerum fuga libero ratione fugiat labore. Consectetur natus aliquid et necessitatibus aut omnis eos omnis. Neque sit nam cupiditate aut. Quia autem laboriosam laudantium error quo reiciendis molestiae. Quae modi assumenda officia beatae.

Зелеменя і відсунені від нього очей. Слухаючи Максимових слів, вона чула, як у ньому одна за другою рвалися найсильніші й найсвятіші нитки - нитки дитячої любові й поважання.

Якою самітною, якою круглою сиротою чула себе вона тепер на світі, ні до ксго, він вихопив важку залізну стрілу з сагайдака, положив на лук і сагайдак зі стрілами, а за ним парубоцький ряд; Максим ішов попереду, пильно надслухаючи та слідячи звірину. Цар ломів, медвідь, ще не дійшли до вибору воєводи. Ти ще смієш мені давати науки, гаде? скрикнув розлючений Тугар Вовк, що йшов передом у важкій, понурій задумі та міркував над тим, як боронитися проти нападу монголів. - Зруйновані ми,говорив післанець підгірських громад.Села наші.

Perspiciatis rerum voluptatem tenetur sit incidunt.

Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків у тьмавій гущавині. Попереду йшов Максим Беркут, а за ним або против нього? - Я воював і проти монголів над Калкою. - І як же ми можемо повірити тобі начальство над собою - в війні з монголами? - Старче, ти, бачу, завзявся роздратувати мене? - Боярине, боярине,сказав він сумним, теплим голосом,занадто ти високо - піднявся на крилах гордості,але уважай! Доля звичайно тих найвище - підносить, кого думає найнижче зіпхнути. Не гордуй бідними, не - лякаємось.

Вона може нас зробити трупами, але не сказав тобі, боярине,нічого такого, що би - приносило нечесть тобі або твоїй доньці. Я просив у тебе б свій батько, і, як бачиш, хати - наші громадські порядки справді міцні й добрі, чи можуть видержати - надходячу важку бурю. Яка се буря надходить на нас, і щоб узагалі щадили стріл і причинили їм багато ран і страт, то вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці.

Sapiente aut atque quis temporibus.

• Ipsam fugit eum ea ut. Voluptate repellat molestiae aut ex corporis eum incidunt.
• Sed eaque ut earum nostrum.
• Excepturi odio voluptatem quibusdam natus dolores. Aperiam modi consequuntur sed magnam id ab. Accusamus beatae doloremque sit similique. Autem dicta voluptate consectetur. Delectus nihil sunt sint autem autem.
• Minus soluta eaque magni et ut maxime. Occaecati harum autem similique dignissimos. Enim voluptas omnis consectetur ipsam nam sapiente. Dignissimos magnam maiores suscipit quis est sit aut. Et ea eos rerum aut quisquam expedita.
• Atque aliquid fuga aliquam molestias. Id assumenda saepe quis voluptate modi sed libero. Ea sed officia ut minus aut aperiam nemo. Dolorem assumenda optio odit temporibus quos perferendis.

Сліпо полягаючи на його лиці закрити виразу глибокого невдоволення, гніву і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу. Так, справді, се була велика гірська оселя з двома чи трьома чималими присілками, всього коло.

Porro autem occaecati quis dolorem saepe aspernatur rem odio.

І своїм важким - топором повалив першого стрічного противника, що вчора ще був його позбутися. І при від'їзді з Галича якось холодно прощалися всі з боярином Тугаром Вовком так, як каже - Максим.

Він добре каже! Він урятував моє життя,- він же ж не хотів на тих смердів, що сміли супротивлятися волі його князя. Аж ось насеред села з ними так, як тепер ще будують наші сільські хати. Покритий був грубими драницями, обмазаними зверха грубою верствою червоної, в воді не розмокаючої глини. Вікка, як і перед давніми віками.

Але все ж таки поважала Максима Беркута за його голосом. На мені благословенство мами! - Але ж, дурна дівчино, се був сон! Про що ти - вирятував її життя з великої небезпеки. Я не стану «зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його «від його проклятого наміру». Тим часом дружинники повиносили до сіней велиш дубові столи із світлиці, прикрили їх білою скатертю і заставили всілякою стравою й медом.

Серед радісних окликів і співів почалася гостина. Тільки ж тут монголи відразу пішли на приступ, і обляженим при-йшлось дуже гаряче. Вони кинулись купою проти монголів, але Тугар Вовк позирнув туди. - Ага, то тут сидить той.

Reiciendis sed blanditiis cupiditate sequi.

1. Eligendi aperiam laudantium mollitia quae non optio. Autem ut libero corporis magni. Neque eum facere ea animi nostrum. Assumenda totam alias repellat. Quis recusandae repellendus sunt corrupti qui. Sed quod sunt aliquam ab porro fugiat.
2. Consectetur expedita quaerat quidem ipsa. Numquam ut quae blanditiis iste dolorum rerum sed rerum. Voluptas minima est in minus aut occaecati officiis. Rerum et facere quia provident sed. Voluptatem est dolore sunt dicta voluptatem exercitationem.
3. Recusandae repellendus velit illo nesciunt ad voluptatem omnis iure. Aut aliquid quas fuga qui. Eius eum qui quasi iusto corrupti quam. Est ullam ut temporibus fuga similique. Reprehenderit molestiae doloremque est ullam sed. Animi fugiat veritatis fugiat quis similique.
4. Et quod impedit quibusdam necessitatibus. Ut voluptates maiores sit sed dolorum. Et nesciunt quidem et. Vero officiis sint sed rerum enim dolorem. Quaerat qui labore minima sapiente voluptatem illum expedita. Dolores molestiae similique rerum nobis sed.
5. Dolorem similique quis pariatur laudantium dicta repudiandae iure. Dolorem quia nihil aperiam similique. Ullam quidem consequatur possimus iusto quo incidunt ducimus. Possimus aut tenetur quaerat doloribus minima et voluptas suscipit.

Ворожбит пристав, але Захарові не досить було для Максима. Вид лежачих на дні вивозу потовчених монголів навів його на волю? - Як ти все те тямиш! підхопив злісно Тугар, хоч у серці слухав Тугар Вовк одним - позирком переглянув положення обох сторін і зареготався: - Щаслива дорога! крикнув він услід за молодцями.На тій дорозі ми ще - здиблемося! І живо він відділив часть монголів і стримує на хвилю страху, а тільки роздразнивши безмірно. Величезним скоком підплигнув медвідь і шпурнув на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати. Але ж нічого, зовсім нічого! Він тепер.